
вторник, 7 февраля 2017 г.
понедельник, 6 февраля 2017 г.
МАТЕРНЫЙ ПОСТ

МНОГО МАТА.
Смотрю я на ситуацию вокруг Авдеевки и вообще, что там происходит в Донецке. За русским миром смотрю. За Новороссией наблюдаю...
И охуеваю.
Русский мир пошел в наступление. Русские идут. Охуеть, блять. Просто слов нет. Патронов им накинули, блять. Гранатами затарились в военторге. Системы залпового огня подвезли... Попер русский мир вперед во всей своей красе. Все разрушить, все разъебать.
Смотрю я на все это и охуеваю. Не офигиваю, мама. Уже охуеваю.
Ебаный насос, блять.
Кого вы там защищаете, русские? Русских? Да вам на русских насрать. Давайте будем честными. У вас русские дохнут от настойки боярышника, у вас русские дохнут от передоза, у вас русские дохнут от бытовых драк, в авариях, от самоубийств...
Русские?
Да вы бля первые по всем показателям смертности...
И вдруг вы вспомнили что где-то есть русские которых надо защитить. Бля. От кого? От чего? От какой такой напасти, блять? От украинцев?
А от себя не пробовали себя же защитить?
Снизить ту же детскую смертность у себя не пробовали? Не?
А чо так?
«Нам нужєн мір»
Читаю коментарі деяких громадян України під своїми постами про війну, в яких вони закликають мене та інших дописувачів схаменутися та подумати про мир. «Нам нужєн мір» - кажуть вони: «Годі вже вбивати одне одного», апелюють вони до своїх співгромадян.
От коли таке читаєш, хочеться побажати таким людям, щоб колись до них в квартиру забрався здоровенний жлоб з такою ж здоровенною бабіщею, зайняв одну з ваших кімнат та влаштував там з нею п’яну оргію з наступним розгромом цієї кімнати та послідуючим винесенням з неї всього цінного на продаж.
І щоб ви прийшли до того жлоба та його баби з законною вимогою – забратися геть з вашої квартири, а він щоб вам рожу набив, та почав вимагати, щоб ви його страшну алко-бабу в себе в хаті прописали. І щоб без її дозволу до вас ніхто в гості прийти не міг, щоб ви ремонт без її дозволу не змогли у власній квартирі розпочати, щоб ви не змогли без її дозволу вашу квартиру продати чи вписати в заповіт – тільки тоді цей жлоб обіцяє піти з вашої квартири але баба залишиться, і він обіцяє періодично навідуватися до вас знову, щоб злягатися зі своєю бабою.
І ось тут вам уривається терпець, і ви викликаєте поліцію. А поліцейський приходить до вас і каже: «Ну не сваріться. Так не можна. Ви ж люди. Не можна бити одне одного. Треба жити в мирі» і йде собі, залишаючи вас на одинці з незваними гостями.
І що ж ви будете робити? Пропишите шмару в хаті та будете терпіти її дебоші з тим жлобом, чи будете шукати допомоги в друзів, сусідів, родичів, щоб того жлоба з його багінєй випхати з власної оселі?
Зрозумійте, всі в Україні хочуть миру. Абсолютно всі! Нікому не потрібно, щоб наші сини гинули на війні. Але! Все це до того часу, доки ворог не прийде на нашу землю. Ми не воюємо за Придністров’я, Осетію чи Карабах. Ні. Ми воюємо за частину НАШОЇ землі. І якщо Росія піде з нашої землі, то ніякої війни більше не буде. Розумієте? Війни не буде, якщо Росії піде з України!
Тому якщо ви, шановні громадяни, вже так хочете позакликати когось до миру, то будь-ласка звертайтеся з цими закликами до того блядського жлоба, а не до власника квартири. Бо коли ви робите навпаки та закликаєте «до миру» власника квартири, ви фактично підтримуєте претензії того жлоба на кімнату, яка йому не належить. Так зрозуміло?
Денис П'ятигорець
От коли таке читаєш, хочеться побажати таким людям, щоб колись до них в квартиру забрався здоровенний жлоб з такою ж здоровенною бабіщею, зайняв одну з ваших кімнат та влаштував там з нею п’яну оргію з наступним розгромом цієї кімнати та послідуючим винесенням з неї всього цінного на продаж.
І щоб ви прийшли до того жлоба та його баби з законною вимогою – забратися геть з вашої квартири, а він щоб вам рожу набив, та почав вимагати, щоб ви його страшну алко-бабу в себе в хаті прописали. І щоб без її дозволу до вас ніхто в гості прийти не міг, щоб ви ремонт без її дозволу не змогли у власній квартирі розпочати, щоб ви не змогли без її дозволу вашу квартиру продати чи вписати в заповіт – тільки тоді цей жлоб обіцяє піти з вашої квартири але баба залишиться, і він обіцяє періодично навідуватися до вас знову, щоб злягатися зі своєю бабою.
І ось тут вам уривається терпець, і ви викликаєте поліцію. А поліцейський приходить до вас і каже: «Ну не сваріться. Так не можна. Ви ж люди. Не можна бити одне одного. Треба жити в мирі» і йде собі, залишаючи вас на одинці з незваними гостями.
І що ж ви будете робити? Пропишите шмару в хаті та будете терпіти її дебоші з тим жлобом, чи будете шукати допомоги в друзів, сусідів, родичів, щоб того жлоба з його багінєй випхати з власної оселі?
Зрозумійте, всі в Україні хочуть миру. Абсолютно всі! Нікому не потрібно, щоб наші сини гинули на війні. Але! Все це до того часу, доки ворог не прийде на нашу землю. Ми не воюємо за Придністров’я, Осетію чи Карабах. Ні. Ми воюємо за частину НАШОЇ землі. І якщо Росія піде з нашої землі, то ніякої війни більше не буде. Розумієте? Війни не буде, якщо Росії піде з України!
Тому якщо ви, шановні громадяни, вже так хочете позакликати когось до миру, то будь-ласка звертайтеся з цими закликами до того блядського жлоба, а не до власника квартири. Бо коли ви робите навпаки та закликаєте «до миру» власника квартири, ви фактично підтримуєте претензії того жлоба на кімнату, яка йому не належить. Так зрозуміло?
Денис П'ятигорець
Сиквел

После гибели Анны Карениной под колесами поезда ее дочь Анну на воспитание берет Каренин. Вронский в глазах общества превращается в чудовище, и все, кто раньше злословил по поводу Карениной, теперь выбирают своей мишенью Вронского. Он вынужден уехать из Москвы, но и высшее общество Петербурга его не принимает. Следы Вронского теряются где-то в глубине России.
Каренин воспитывает детей Сергея и Анну одинаково строго. Но подрастающей Анне кажется, что с ней он обходится особенно сурово. Сережа иногда, обвиняя Анну в гибели матери, грозит ей, что папа оставит ее без наследства, что не видать ей приличного общества и что как только она подрастет, ее вышвырнут на улицу.
Романа Льва Толстого в доме Карениных не держат, но Анна прочитала его довольно рано, и в ее сердце вспыхивает желание отомстить.
суббота, 4 февраля 2017 г.
пятница, 3 февраля 2017 г.
Коротко
Маша была стервозной настолько, что имитировала отсутствие оргазма.
* * *
есть много разных видов секса
но мне известны только два
секс без оксаны это первый
и секс с оксаною второй
* * *
Когда у меня что-то не получается, то я просто вспоминаю одного немецкого мальчика, у которого тоже не получилось стать художником, и как-то сразу успокаиваюсь.
* * *
Не понимаю, как в стране, которая засунула Лжедмитрия в пушку и выстрелила им в сторону Польши, до сих пор нет исторического парка аттракционов.
* * *
Скорость удара о землю, при падении с крыши девятиэтажного дома, составит около 86 км/ч.
Немного странно, что одни и те же люди боятся высоты, и не пристёгивают ремни в автомобиле.
* * *
есть много разных видов секса
но мне известны только два
секс без оксаны это первый
и секс с оксаною второй
* * *
Когда у меня что-то не получается, то я просто вспоминаю одного немецкого мальчика, у которого тоже не получилось стать художником, и как-то сразу успокаиваюсь.
* * *
Не понимаю, как в стране, которая засунула Лжедмитрия в пушку и выстрелила им в сторону Польши, до сих пор нет исторического парка аттракционов.
* * *
Скорость удара о землю, при падении с крыши девятиэтажного дома, составит около 86 км/ч.
Немного странно, что одни и те же люди боятся высоты, и не пристёгивают ремни в автомобиле.
четверг, 2 февраля 2017 г.
Мамай божественный
Услышал по телевизору «историческую передачу», как «На поле Куликовом» русские войска под командованием Дмитрия Донского избавили Русь от Монголо-Татарского ига.
И сразу подумалось, что вот это — очень показательный пример так называемой «Российской исторической науки», когда для разных «категорий населения» — история разная.
Вот сейчас по телевизору рассказывают, что «Дмитрий Донской избавил Русь от Татарского Ига». И помнится, в школе нам тоже рассказывали, что «Дмитрий Донской избавил Русь от Татарского Ига». А стоило потом школьнику пойти в гуманитарный ВУЗ, где изучают историю на чуток более продвинутом уровне, то он с удивлением узнавал, что Дмитрий Донской сражался на Куликовом поле вовсе не «против Ига», а наоборот «за Иго».
Львів
Приходить поважний львівський пан до порядної реставрації з’їсти коляцію. І до офіціанта:
– Прошу пана, хотівбим замовити яєшню. Але так, шоб одне яйце було засмажене на твардо, а друге аби такуво по всій тарілці розповзалось.
Офіціант чемно записує. – Ще щось?
– Так. І до тої яєшні шпондер. Але такий, шоб з одного боку засмажений на вугель, а з другого боку сирий.
Офіціант чемно записує. – Ще щось?
– Так. І ще кілька грінок. Але таких, шоб з одного боку були чорні, а з другого білі.
Офіціант чемно записує. – Ще щось?
– Так. І каву чорну. Але так, шоб вода була не гаряча, і кавові зернята плавали на поверхні.
Офіціант записав. Поправив рушничка на лікті. Ну бо в порядних рестораціях офіціанти ходять з рушниками на лікті.
– Шановний пане, ми докладемо усіх зусиль, щоб виконати ваше замовлення, але мушу одразу зазначити, шо воно таки досить скомпліковане, тому мушу уточнити в наших кухарів, чи їм то вийде.
Порядний пан:
– А ВЧОРА, КУРВА, ЇМ ТО ВИЙШЛО!
– Прошу пана, хотівбим замовити яєшню. Але так, шоб одне яйце було засмажене на твардо, а друге аби такуво по всій тарілці розповзалось.
Офіціант чемно записує. – Ще щось?
– Так. І до тої яєшні шпондер. Але такий, шоб з одного боку засмажений на вугель, а з другого боку сирий.
Офіціант чемно записує. – Ще щось?
– Так. І ще кілька грінок. Але таких, шоб з одного боку були чорні, а з другого білі.
Офіціант чемно записує. – Ще щось?
– Так. І каву чорну. Але так, шоб вода була не гаряча, і кавові зернята плавали на поверхні.
Офіціант записав. Поправив рушничка на лікті. Ну бо в порядних рестораціях офіціанти ходять з рушниками на лікті.
– Шановний пане, ми докладемо усіх зусиль, щоб виконати ваше замовлення, але мушу одразу зазначити, шо воно таки досить скомпліковане, тому мушу уточнити в наших кухарів, чи їм то вийде.
Порядний пан:
– А ВЧОРА, КУРВА, ЇМ ТО ВИЙШЛО!
Коротко
Бесконечно можно смотреть на три вещи: как горит огонь, как течёт вода, и как россияне строят "Зенит-Арену".
* * *
раз между нами только дружба
могла б разок и удружить
* * *
Люблю 3D-шутеры за чувство вседозволенности, которое они дают. Ведь в них можно не платить коммунальные.
* * *
– Дональд, помогите мне снять санкции.
– Владимир, а нахрена вы их надели?
* * *
Штраф за недопуск перевіряючого на підприємство - 320 000 грн.
Штраф за умисне легке тілесне ушкодження - 850 грн.
І ця думка не дає мені спокою...
* * *
раз между нами только дружба
могла б разок и удружить
* * *
Люблю 3D-шутеры за чувство вседозволенности, которое они дают. Ведь в них можно не платить коммунальные.
* * *
– Дональд, помогите мне снять санкции.
– Владимир, а нахрена вы их надели?
* * *
Штраф за недопуск перевіряючого на підприємство - 320 000 грн.
Штраф за умисне легке тілесне ушкодження - 850 грн.
І ця думка не дає мені спокою...
Подписаться на:
Сообщения (Atom)







