Оскільки мені сьогодні уже двічі довелось читати в фб і раз почути в реалі "надо піти в рєшитєльний бой і всіх зразу перемогти", то зараз я буду довго і матюкливо писати про рєшитєльні бої, в жопі хуї та інші великі стратегії маленьких диванних експертів.
По перше, писати про "єто наш послєдній рєшитєльний бой" - з Італії, Португалії та інших Канад - НАХУЙ. Писати будете з польового табору військ НАТО, коли ті розвернуться на нашій передовій. До того часу - нахуй і защокать.
Друге.. - писати "треба зібратися і влупити", а потім стидливо добавляти "но я хворий, у мене он і справка про контузію нічним горщиком в наявності" - це ще раз нахуй. Знаєш, що не підеш сам і не пошлеш дитину - сиди блять мовчки і не відсвічуй.
Третє - писати "треба закінчувати цю війну". Пишеш "а", то пиши й "бе". Як ти її збираєшся закінчувати? Скажеш сепарам "нам тут скучно воювати, ідіть додому"? Силою думки анігілюєш хуйло і запоребриків? Переможеш бравим пуком і настрашиш гради голою жопою?
І ще одне, жінки, не позорьтесь, не пишіть про війну як про сапання бурячків, де можна вийти з сапкою і піднажати до обіду. Хоч раз в ті свої кучеряві мозги собі вбийте - не буде так, хлопці встали зрання, взяли автомати, прогнали злих олігархів "яким вигідна ця війна" і до обіду посапали, тьху, перемогли. Ви собі уявляєте як це звільняти кілометри ворожої території? Укріпленої, замінованої, під ворожим вогнем? З шашкою наголо, груддю на амбразуру? Чужими дітьми, бо ваші в Польщі? Просто уявіть собі тисячі трупів кожен день і це будуть уже на вашій совісті трупи, бо ви цього хотіли. А ще є такі аспекти як підвоз продовольства і боєприпасів, поповнення бойового складу, медичне забезпечення, зв"язок і узгодження між окремими формуваннями, щоб себе самим не обстріляти. А ще позаду починає залишатися зовсім не дружньо настроєне населення, а попереду через кордон херачать Гради (це якщо нам піздець як повезе і росіяни знову не перейдуть кордон). Подивіться хоч кілька відео обстрілів Градами і якщо не всцитеся, то напишіть як їх за один "рєшитєльний бой" перемогти без жертв. А ще є міста, які можна звільняти тижнями і місяцями, будинок за будинком, кладучи сотні і тисячі життів солдат і цивільного населення. Фоточки будуть зашибісь на весь світ, сірія сховається. А ще нова хвиля біженців, сотні тисяч, озлоблених і голодних. А з ними - і купа сепарів-терористів. Тому що ви собі являєте наступ як непреривну лінію з наших, які йдуть взявшись за руки, співаючи гімн і відтісняючи колорадів за кордон. І ніхто не просочиться, ніхто стріляти у відповідь не буде. А як тільки до кордону усіх вигнали, росіянці почесали рєпки, плюнули і радісно побігли по домах наспівуючи калінку-малінку? так? буде та сама передова, тільки уже з зруйнованою інфраструктурою та озвірівшим населенням позаду. І що, блять ?
Коротше, понесло мене. Соррі за те що полізла у військові аспекти, я розумію, що там усе в десятки раз складніше.
А диванним наполеонам - грійте краще яйця.
Ірина Ніка
По перше, писати про "єто наш послєдній рєшитєльний бой" - з Італії, Португалії та інших Канад - НАХУЙ. Писати будете з польового табору військ НАТО, коли ті розвернуться на нашій передовій. До того часу - нахуй і защокать.
Друге.. - писати "треба зібратися і влупити", а потім стидливо добавляти "но я хворий, у мене он і справка про контузію нічним горщиком в наявності" - це ще раз нахуй. Знаєш, що не підеш сам і не пошлеш дитину - сиди блять мовчки і не відсвічуй.
Третє - писати "треба закінчувати цю війну". Пишеш "а", то пиши й "бе". Як ти її збираєшся закінчувати? Скажеш сепарам "нам тут скучно воювати, ідіть додому"? Силою думки анігілюєш хуйло і запоребриків? Переможеш бравим пуком і настрашиш гради голою жопою?
І ще одне, жінки, не позорьтесь, не пишіть про війну як про сапання бурячків, де можна вийти з сапкою і піднажати до обіду. Хоч раз в ті свої кучеряві мозги собі вбийте - не буде так, хлопці встали зрання, взяли автомати, прогнали злих олігархів "яким вигідна ця війна" і до обіду посапали, тьху, перемогли. Ви собі уявляєте як це звільняти кілометри ворожої території? Укріпленої, замінованої, під ворожим вогнем? З шашкою наголо, груддю на амбразуру? Чужими дітьми, бо ваші в Польщі? Просто уявіть собі тисячі трупів кожен день і це будуть уже на вашій совісті трупи, бо ви цього хотіли. А ще є такі аспекти як підвоз продовольства і боєприпасів, поповнення бойового складу, медичне забезпечення, зв"язок і узгодження між окремими формуваннями, щоб себе самим не обстріляти. А ще позаду починає залишатися зовсім не дружньо настроєне населення, а попереду через кордон херачать Гради (це якщо нам піздець як повезе і росіяни знову не перейдуть кордон). Подивіться хоч кілька відео обстрілів Градами і якщо не всцитеся, то напишіть як їх за один "рєшитєльний бой" перемогти без жертв. А ще є міста, які можна звільняти тижнями і місяцями, будинок за будинком, кладучи сотні і тисячі життів солдат і цивільного населення. Фоточки будуть зашибісь на весь світ, сірія сховається. А ще нова хвиля біженців, сотні тисяч, озлоблених і голодних. А з ними - і купа сепарів-терористів. Тому що ви собі являєте наступ як непреривну лінію з наших, які йдуть взявшись за руки, співаючи гімн і відтісняючи колорадів за кордон. І ніхто не просочиться, ніхто стріляти у відповідь не буде. А як тільки до кордону усіх вигнали, росіянці почесали рєпки, плюнули і радісно побігли по домах наспівуючи калінку-малінку? так? буде та сама передова, тільки уже з зруйнованою інфраструктурою та озвірівшим населенням позаду. І що, блять ?
Коротше, понесло мене. Соррі за те що полізла у військові аспекти, я розумію, що там усе в десятки раз складніше.
А диванним наполеонам - грійте краще яйця.
Ірина Ніка
Комментариев нет:
Отправить комментарий